Добавлено (29.12.2007, 00:12)
---------------------------------------------
Лице: сонце;
руки: лоза внограду:
ноги: тендітні і маленькі;
тіло: легке і нагадує перо;
характер: ніжий і добрий;
Так я можу описати тебе.

Добавлено (29.12.2007, 19:25)
---------------------------------------------
ті мене аж до сліз розчулив
кохання......... мені знайоме це відчуття

Я старався......та не зміг.........
Я втратив тебе...........
Повернись! Я чекаю.............
Ні..ні..ні....
Ти не повернулась.......
Навіщо жити...
(вона приходить)
Що....ти...?????
Пробач кохана! Я повний дурень! Пробач!

Це я написав коли був у літньому таборі після того як зі мною порвала дівчина............

Це дуже добре якщо ти також пишеш вірші!!!

Я про себе промовчу...

Мені соромно показувати свої вірші на люди

Добавлено (02.01.2008, 11:33)
---------------------------------------------
Я не так добре пишу, але:

Правило жизни

Нам все разрешают и не запрещают:
Бояться, любить и прощать.
Но никто не отучит людей
Друг другу вред причинять.
Мы знаем что плохо, а что – хорошо,
Но делаем те же ошибки.
Ведь, обвинять другого легко,
Обижать со зловещей улыбкой.
А ты очнись – оглянись и прости,
Забудь всю боль и обиды,
Ты извини ради любви,
Ведь нельзя людей ненавидеть.
Сделай добро, оно вернется к тебе,
Не задержавшись в пути,
А зло, оно, само по себе,
Лишь причиняет боль другим...

і

Хто ми?

Створив нас могутній Творець і не знає,
Як живемо ми, що відчуваєм…
У світі він – бездоганний
І порівняно з нами – нездоланний.
Зробив він нас сильними, добрими – іншими,
А ми стали слабшими, злими – гіршими.
Нічого не змінити, та завжди є надія,
Повір, і у тебе з’явиться сила…
Не хочемо ми терпіти знущання
І змінимо враз всі переконання,
Ми все переможемо – всі негаразди,
Та головне – триматися разом.
Адже поодинці все обвалиться,
І ти не знаєш, що далі станеться…

Але водночас ти – не крапля в воді,
Ти – не цеглина в стіні.
Ти віриш, можеш –
І переможеш…
У кожного в світі своє призначення,
Тож не втрачай свого великого значення…
Пам’ятай, що ти – Творець
Свого життя величезних фортець.
Ти можеш змінити все навколо,
Та не допоможе «чарівне слово»…
Знайди в собі силу, і ти все зробиш.
Повір у себе, і ти переможеш.
Ти створиш свій, дивовижний світ
І житимеш в ньому до кінця своїх літ.

Нелегка в тебе буде дорога,
Та ти – сенс усього живого…

Не так зворушливо, як у Вас, та я думаю, що нормально.

Повідомлення відредактував Пуффыстик - Середа, 02.01.2008, 11:35